Не так давно не було можливості не тільки вивчати карате у кваліфікованих інструкторів, а й отримувати інформацію про це з книг та іншої літератури. Через це дуже багато людей мало знають про справжнє карате, хоча багато хто з них відвідує різноманітні клуби та секції.

Добре, якщо комусь пощастило, і він потрапив до грамотного викладача. У цьому разі, звісно, крім технічних елементів, цей інструктор пояснюватиме багато складових цього багатогранного мистецтва, що необхідно для міцних знань. Однак, дуже часто виходить навпаки. Через це так багато людей не тільки з неправильною технікою, але навіть без точного уявлення - що ж таке Карате?

Сучасне життя диктує свої закони. Як життя змінює нас, так і ми намагаємося змінити багато його сфер, виходячи зі своїх потреб і можливостей. Зміни стосуються всього, але їхній прояв не завжди буває позитивним. Не є винятком у цьому і карате.

Нині, вимовляючи слово "карате", можна не розраховувати на той ефект, який був кілька десятків років тому. Люди звикли, що майже в будь-якому спортивному залі обов'язково знайдеться "майстер", який стверджує, що саме він навчить вас цього романтичного єдиноборства. Однак, як правило, ці твердження не несуть жодного сенсу, а слугують лише комерційним цілям тієї чи іншої купки шарлатанів.

Безумовно, і в світі, і в Україні є сильні організації карате, що мають кваліфікований інструкторський склад і міжнародну компетентність. Однак такі організації у відсотковому відношенні завжди програють величезній кількості підпільних клубів, набитих інструкторами з числа колишніх невдах. Усе це призводить до того, що з різних причин ігноруються ті справжні традиції, завдяки яким багато років тому і сформувалися попередники карате.

Дійшло до того, що сьогодні багато людей сприймають карате лише як екзотичну спортивно-оздоровчу дисципліну, а не як бойову систему, призначену для ефективного самозахисту і наповнену крім технічних елементів ще й багатим внутрішнім змістом. Дехто намагається ділити стилі карате на "контактні" та "безконтактні", забуваючи про те, що справжнє карате має бути єдиним і формувалося від самого початку як бойове мистецтво, призначене не для здобуття призів на змаганнях, а для ефективного самозахисту та протистояння агресії.

Не секрет, що сьогодні карате як бойове мистецтво перебуває в кризовій ситуації. Цьому кілька причин, і перша причина, звісно, історична. Наприкінці минулого століття уряд Японії, добре знаючи досвід Окінави, зі зрозумілих причин побоювався широко розвивати карате в масах і хотів накласти заборону на вивчення небезпечних і практичних технік самозахисту. 

Але, знаючи, що не можна силою заборонити вивчати карате, яке на той час уже стало широко поширюватися, японський уряд пішов іншим шляхом і зробив спробу офіційної популяризації карате як спортивно-оздоровчої дисципліни, придатної для вивчення широкими масами.

Сенс цього був простий.
Необхідно було за всяку ціну завадити розвитку карате як ефективної бойової системи серед простого населення, залишивши його тільки в спеціальних урядових департаментах, але при цьому створити видимість відсутності будь-яких заборон на вивчення карате.

І ця спроба увінчалася успіхом. Успіх був настільки великий, що карате було включено навіть в університетські програми. Але внаслідок такої масової популяризації в карате з'явилася тенденція до спорту, яка майже повністю поглинула це бойове мистецтво сьогодні.

Друга причина виродження карате як бойового мистецтва властива нашому часу, це елементарна комерційна вигода.

Багато хто зметикував, що на цьому можна робити гроші, користуючись малою обізнаністю населення про реальне карате. Бажаючи робити швидкі й легкі гроші, такі інструктори займаються гучною рекламою своїх клубів, але водночас не обтяжують себе ні навчанням, ні, головне, самим навчанням, що не може призвести до позитивних результатів. Третя, дуже важлива причина, банальна, але дуже властива країнам пострадянського простору - це відсутність знань і освіти.

Керівники (!) деяких відомих карате-організацій не мають не тільки вищої освіти, а деякі й закінченої середньої. Але при цьому подібні люди, не бажаючи самі вчитися далі, мають велике бажання вчити інших!

Звучить страшно, але, попри цього, вони успішно "керують" своїми клубами, проводять "тренування" і з року в рік роблять з учнів, які прийшли до них, собі подібних. Природно, що учні таких організацій не відразу розуміють, що відбувається, і встигають отримати більше шкоди, ніж користі.

Це, до речі, призвело до того, що в більшості організацій карате домінують дитячі та юнацькі групи.

Інструктори віддають перевагу дітям перед дорослими. Це робиться не для розвитку підростаючого покоління, хоча прикривається саме цим, а для зручності інструкторів та їхньої комерційної вигоди.

Дехто вважає, що в дитячі групи достатньо викладача з мінімальними знаннями та інтелектом: маленьких дітей особливо нема чому навчати, та й вони настільки дурні та нерозвинені, що не зможуть здобути якісь міцні знання. Однак на практиці часто виходить навпаки: деякі діти мають більш розвинений інтелект, ніж їхній неуч-інструктор.

Як результат, у дітей зникає бажання тренуватися, а дорослі перестають поважати і сприймати карате як дисципліну, призначену для розвитку і виховання особистості. Як приклад, в одному з клубів карате, коли довелося звільнити інструктора, який, до речі, має 2-й Дан і який дозволяв собі не тільки нічого не робити на тренуваннях, а й іноді приходити на заняття з похмілля! (примітка: цей інструктор працює зараз в іншій організації, продовжуючи псувати дітей і підлітків разом зі своїми колегами та керівництвом). На жаль, це не поодинокий випадок.

Усе це призвело до того, що більшість директорів шкіл, коледжів та інших закладів освіти, в яких намагаються орендувати спортивні зали для карате, не хочуть навіть чути про карате, хоча саме карате може допомогти багатьом дітям і підліткам знайти себе та встояти в наш скрутний час. І винні в цьому малоосвічені та низько кваліфіковані представники цього бойового мистецтва.

На жаль, зробити тут нічого не можна. Що більше щось будується, то більше сміття. На мій погляд, щоб скоротити це, головним критерієм має бути совість. Якщо мені не цікава професія лікаря, я не повинен лікувати людей. Але інші роблять це, щогодини і щосекунди скоюючи злочин - не над законом, а над своєю совістю. Такі люди навряд чи заслужать повагу і визнання суспільства.

Сьогодні така ситуація відома переважній більшості провідних інструкторів. Одних це цілком влаштовує, інші прагнуть знайти виходи з кризової ситуації та відродити старі традиції істинного карате.

Бажаючи вивчати та викладати (!) карате, необхідно чітко уявляти собі свої цілі та ще до першого заняття зрозуміти, що карате - це бойове мистецтво та всі сфери життя, а не тільки регулярні тренування в залі.

Карате - це історія, без знання якої ми не матимемо уявлення про те, чим займаємося.

Карате - це військові традиції та етикет, не виконуючи які ми не зможемо виховати в собі особистість і підготувати ґрунт для міцних та осмислених знань.

Карате - це анатомія та фізика, які допомагають нам зрозуміти та пояснити будь-яку технічну дію та роботу організму. Нарешті, карате - це філософія, яка необхідна нам для аналізу того, що відбувається навколо, і подальшого вдосконалення.

Справжнє карате дуже багатогранне. Тільки розуміючи це, можна здобути міцні знання та відкрити таємниці традицій, що сягають глибин віків, а інструкторові - навчати людей, перетворюючи кожного студента на високорозвинену особистість, що має гострий розум, палке серце та тверду руку на благо суспільства.